В статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю є майновий внесок одного із засновників товариства, а саме об’єкт нерухомого майна нежитлове приміщення. В статуті товариства щодо відчуження (продажу) майнових внесків засновників зазначено, що таке відчуження майна товариства може здійснюватися його директором за згодою учасників товариства. Яким внутрішнім документом оформити згоду учасників товариства на відчуження цього майна сторонній особі?
Відповідь:
Оформити згоду учасників товариства на продаж нежитлового приміщення, яке є майном товариства і внесене у його статутний фонд, можна протоколом зборів учасників товариства. Наприклад, таким:
ПРОТОКОЛ №
ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ УЧАСНИКІВ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАЗВА»
Дата проведення “29” листопада 2010 року
Місце проведення Україна, м. Львів, вул. _____, буд. __
Час проведення 11:00 год.
Присутні на зборах: ГВВ засновник (учасник) Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА», якій належить 50% статутного фонду товариства та НБВ засновник (учасник) Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА», якому належить 50% статутного фонду товариства.
Порядок денний: 1. Обрання голови зборів учасників ТзОВ «НАЗВА»; 2. Обрання секретаря зборів учасників ТзОВ «НАЗВА»; 3. Вирішення питання про прийняття рішення продати частину майна товариства, а саме магазин з прибудовами на вул.ВУЛИЦЯ, №29 у м. Львові; 4. Вирішення питання про доручення директору НБВ укласти договори, попередні договори та договір про купівлю-продаж нерухомого майна.
По першому питанню порядку денного було запропоновано обрати головою зборів учасників ТзОВ «НАЗВА» учасника товариства ГВВ Голосували: За-одноголосно Прийнято рішення обрати головою зборів ТзОВ «НАЗВА» ГВВ
По другому питанню порядку денного голова зборів учасників товариства ГВВ запропонувала обрати секретарем зборів НБВ Голосували: За-одноголосно Прийнято рішення обрати секретарем зборів ТзОВ «НАЗВА» НБВ
По третьому питанню порядку денного виступила голова зборів ТзОВ «НАЗВА» ГВВ та запропонувала продати частину майна товариства, а саме магазин з прибудовами на вул.ВУЛИЦЯ, №29 у м. Львові. Голосували: За-одноголосно Прийнято рішення продати частину майна товариства, а саме магазин з прибудовами на вул.ВУЛИЦЯ, №29 у м. Львові.
По четвертому питанню порядку денного виступила голова зборів ТзОВ «НАЗВА» ГВВ та запропонувала доручити директору ТзОВ «НАЗВА» НБВ укласти договори, попередні договори та договір про купівлю-продаж нерухомого майна магазину з прибудовами на вул.ВУЛИЦЯ, №29 у м. Львові за ціною та умовами на власний розсуд. Голосували: За-одноголосно Прийнято рішення доручити директору ТзОВ «НАЗВА» НБВ укласти договори, попередні договори та договір про купівлю-продаж нерухомого майна магазину з прибудовами на вул.ВУЛИЦЯ, №29 у м. Львові за ціною та умовами на власний розсуд.
Голова загальних зборів учасників ТзОВ «НАЗВА» ___________________ ГВВ
Секретар загальних зборів учасників ТзОВ «НАЗВА» ___________________ НБВ
Пенсію перевела в банк на картку Visa. Оскільки працюю, то вирішила з рахунку гроші не брати протягом більше як року. Коли прийшла по гроші, на картці їх не виявилосб. Пенсійний фонд, каже оскільки я грошей не брала з картки, то пенсію перевели на пошту. Підкажіть будь-ласка, що мені слід робити? Чи втрачу я гроші? Чи правомірно поступив банк?
Відповідь:
Гроші Ви не втратите. Підняте Вами питання регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1596 Відповідно до п. 14
згаданої постанови, якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це ідповідний орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач пенсії та грошової допомоги - подати нову заяву в орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення у порядку, визначеному в пункті 10 цієї Постанови КМ України.
У разі невиконання одержувачем пенсій та грошової допомоги цієї умови орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення припиняє перерахування відповідно пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку і здійснює виплату через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.
Отже, Вам неохідно звернутися до Вашого Пенсійного районного управління з Заявою наступного взірця.
___________________________________________________ (найменування органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення) ___________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові та адреса одержувача) ___________________________________________________
Паспорт серії ________ N _________________________,
виданий " " _______________1999 р.________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________
Ідентифікаційний номер ____________________________
ЗАЯВА
Прошу належні мені суми пенсії (грошової допомоги) починаючи з "____" __________ 199_ р. перераховувати на мій поточний
рахунок, який відкрито у _________________________________________ (найменування установи уповноваженого банку)
поточний рахунок N ________, рахунок установи уповноваженого банку
N _______________________ в _____________________________________,
МФО _____________________, КОД __________________
<<___>>_____________199 р. ___________________ (підпис одержувача)
Необхідно також звернутися до банку з заявою про продовження карткового рахунку, оскільки пенсійні карткові рахунки оформляються на 1 рік.
Літом 2010 року у нашому селі був буревій. Як наслідок був знесений дах у будинку, в якому розташовувались: народний дім, пошта, бібліотека та ощадна каса. В результаті огляду комісії було визначено, що не має економічної доцільності відбудовувати будинок. Вирішили будинок знести (ліквідувати). Які дії повинна зробити бухгалтерія, щоб все правильно оформити?
Відповідь: Бухгалтерії слід керуватися Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ (затверджена НаказомДержавного казначейства України МЕУ N 142/181 від 10.08.2001 )
1. Ця Інструкція розроблена з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ та організацій, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів (надалі - установи).
2. З балансів установ відповідно до вимог цієї Інструкції можуть бути списані матеріальні цінності: а) необоротні активи - будинки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадження, інші основні засоби (крім земельних ділянок та капітальних витрат на поліпшення земель), експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, інші нематеріальні активи; б) запаси - сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання та інші матеріали. Музейні цінності списуються в установленому чинним законодавством порядку. Матеріальні цінності спеціального призначення списуються за окремими нормативними актами, розробленими відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з органами, що затвердили цю Типову інструкцію.
3. Списанню підлягають матеріальні цінності як такі, що: а) непридатні для подальшого використання; б) виявлені в результаті інвентаризації як недостача; в) морально застарілі; г) фізично зношені; ґ) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані). Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання.
4. Знос, нарахований у розмірі 100 відсотків вартості на необоротні активи, не може бути підставою для їх списання.
5. Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх: продажу; безоплатної передачі; ліквідації (на підставі акту).
6. Для визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року, у складі: керівника або його заступника (голова комісії); головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку); керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності; особи, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей; інших посадових осіб (на розсуд керівника установи). Наказ про створення постійно діючої комісії поновлюється щорічно або за потребою. Право визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника установи може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії. Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. Для списання музейних цінностей або матеріальних цінностей спеціального призначення комісія встановлюється за окремим наказом керівника установи.
7. Постійно діюча комісія установи: а) проводить огляд матеріальних цінностей для складання акта про їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поетажні плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку і встановлює можливість або неможливість відновлення і подальшого використання матеріальних цінностей в даній установі та вносить пропозиції про їх продаж, передачу чи ліквідацію; б) установлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін.; в) установлює осіб, з вини яких трапився передчасний вихід матеріальних цінностей з ладу (якщо такі є); г) установлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку; ґ) здійснює контроль за вилученням із списаних цінностей придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу та контролює їх здавання на відповідний склад; д) визначає вартість списання матеріальних ціностей, що зазначені в абзаці другому пункта 23 даної Типової інструкції. У разі, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому організацією вищого рівня, і робить в акті про списання посилання на пункт та дату затвердження плану.
8. За результатами обстеження комісією складаються акти про списання матеріальних цінностей. При списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою N ОЗ-3 (бюджет) "Акт про списання основних засобів", N ОЗ-4 (бюджет) "Акт про списання автотранспортних засобів", N ОЗ-5 (бюджет) "Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури", форма та порядок складання яких затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 N 125/70 ( z0612-97 ) і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.12.97 за N 612/2416. При списанні запасів складається акт за типовою формою N 3-2 "Акт списання", форма та порядок складання якого затверджена наказом Державного казначейства України від 18.12.2000 N 130 ( z0962-00 ) і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.12.2000 за N 962/5183. При списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин вибуття (списання). В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обгрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення. При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля і дається технічна характеристика агрегатів і деталей автомобіля та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу. При списанні з балансів установ матеріальних цінностей, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб. Якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей.
9. Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються керівником установи.
10. Дозвіл на списання з балансу матеріальних цінностей надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів в залежності від вартості матеріальних цінностей та причин списання.
11. Дозвіл на списання матеріальних цінностей як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача) надається в такому порядку: а) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету: вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 5000 гривень - з дозволу керівника установи; вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 5000 гривень до 10000 гривень - з дозволу установи вищого рівня; вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 10000 гривень - з дозволу центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів. б) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів: вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 2500 гривень - з дозволу керівника установи; вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 2500 гривень до 5000 гривень - з дозволу установи вищого рівня; вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 5000 гривень - з дозволу місцевої державної адміністрації або відповідного рішення органів місцевого самоврядування в межах, визначених законом. ( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного казначейства N 96/109 ( z0349-03 ) від 25.04.2003 ) Дозвіл на списання комп'ютерних засобів з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, для подальшої передачі на баланси розпорядників бюджетних коштів надається керівником установи незалежно від вартості за одиницю (комплект). ( Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Наказом Державного казначейства N 189/266 ( z0943-03 ) від 26.09.2003 )
12. Недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації: понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі та інше), а також, коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок тощо), списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому в такому порядку: а) за кожним випадком недостач або псувань матеріальних цінностей на суму до 2500 гривень включно - з дозволу керівника установи; б) за кожним випадком недостачі або псування матеріальних цінностей на суму від 2500 до 5000 гривень включно - з дозволу керівника установи вищого рівня; в) за кожним випадком недостачі або псування матеріальних цінностей на суму понад 5000 гривень - з дозволу керівника центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів, голови місцевої державної адміністрації. У документах, які установи подають для оформлення списання недостач понад норми природних втрат і втрат від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито задля попередження таких втрат.
13. Списання матеріальних цінностей з балансів центральних органів виконавчої влади (головних розпорядників бюджетних коштів) та місцевих державних адміністрацій проводиться з дозволу їх керівника, незалежно від вартості матеріальних цінностей.
14. Списання з балансу установи основних засобів та інших необоротних активів (за винятком пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених та виявлених в результаті інвентаризації як недостача) до закінчення періоду нарахування зносу на них, не може бути здійснено.
15. Списання матеріальних цінностей проводиться за первісною вартістю або за відновлювальною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки матеріальних цінностей). При списанні необоротних активів, що були в експлуатації, в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума нарахованого зносу.
16. Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як інші матеріали і підлягають обов'язковій здачі установі, на яку покладено збір такої сировини. Також підлягають обов'язковій здачі виготовлені із кольорових металів деталі та вузли, які не використовуються в даній установі для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання.
17. Деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, вилучені після демонтажу матеріальних цінностей відповідно до Положення про порядок збирання і здавання відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з матеріальних ресурсів, Національного банку України та Державного комітету України по рідкісних, дорогоцінних металах та дорогоцінному камінню від 23.06.94 N 54/11/161/91/15 ( z0159-94 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.94 за N 159/368, підлягають здачі на спеціалізовані підприємства України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Збиранням і здаванням відходів і лому дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння займаються підприємства, що зобов'язані забезпечити їх зберігання відповідно до Положення про порядок приймання і переробки відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також про порядок розрахунків із здавальниками за прийняті від них дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у вигляді відходів і лому, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з матеріальних ресурсів, Національного банку України та Державного комітету України по рідкісних, дорогоцінних металах та дорогоцінному камінню від 23.06.94 N 54/11/161/91/15 ( z0158-94 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.94 за N 158/367. За наявності відомчих або централізованих пунктів, що займаються збиранням і демонтажем техніки, апаратури, приладів та інших виробів, останні здаються без демонтажу, цілим комплексом. Забороняється знищувати, викидати, здавати в лом техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей. Забороняється передача, списання і продаж техніки, апаратури та інших необоротних активів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, за вирахуванням витрат на їх вилучення.
18. Розбирання та демонтаж матеріальних цінностей, які втратили своє виробниче призначення або стали непридатними, проводяться тільки після затвердження у встановленому порядку акта про їх списання.
19. Посадові особи, які порушили порядок зберігання матеріальних цінностей або безгосподарно ставились до них (знищення, підпалювання та ін.), несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Відшкодування сум збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 116 ( 116-96-п ) "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" та Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей" ( 217/95-ВР ).
20. Списання матеріальних цінностей з обліку (як ліквідація на підставі акту про списання), без наступної їх реалізації або передачі іншій бюджетній установі, проводиться лише у випадках, коли подальше використання цих цінностей неможливе або економічно недоцільне.
21. Безоплатна передача матеріальних цінностей дозволяється в такому порядку: а) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, - у межах одного центрального органу виконавчої влади (головного розпорядника бюджетних коштів); б) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, - у межах одного місцевого бюджету. Безоплатна передача матеріальних цінностей від однієї установи до іншої, що належать до сфери управління одного і того самого центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів, здійснюється на підставі рішення головного розпорядника бюджетних коштів. Безоплатна передача матеріальних цінностей між центральними органами виконавчої влади або іншими головними розпорядниками бюджетних коштів здійснюється з дозволу Кабінету Міністрів України. Безоплатна передача матеріальних цінностей, які є державною власністю із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, здійснюється згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року N 1482 ( 1482-98-п ) "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
22. Продаж матеріальних цінностей, які згідно з Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 N 64 ( z0459-00 ) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за N 459/4680, віднесені до основних засобів (у тому числі повністю зношених), здійснюється тільки на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та за конкурсом) відповідно до Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 N 1976 ( z0692-00 ) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2000 за N 692/4913, із змінами та доповненнями.
23. Продаж будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів, проводиться за експертною оцінкою. Експертна оцінка - це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором із установою. Продаж інших необоротних активів (що не зазначені в абзаці першому пункту 23) та запасів здійснюється за справедливою вартістю. Справедлива вартість - це вартість, за якою матеріальні цінності можуть бути продані в результаті операції між добре обізнаними, незалежними та бажаючими здійснити таку операцію сторонами. Представником установи при визначенні справедливої вартості являється комісія (створена згідно з вимогами пункта 6 даної Типової інструкції). Справедлива вартість визначається з урахуванням первісної вартості матеріальних цінностей та фізичного і морального зношення.
24. Кошти, отримані установами від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т.ч. списаних), за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у т.ч. відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння, у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи, витрачаються на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші господарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом. Суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету за рахунок якого утримується дана установа.
У 1996 році мати склала заповіт на мене та на брата. З матір’ю живе брат. Я живу в іншій області. Приїжджаю до матері кожного року на місяць. Матері сьогодні 93 роки. Брат починає мені говорити, що я ніякого відношення до майна не маю. що мені нічого не належить. Питання. Чи дійсно так? Якщо я не живу з матір’ю, то права на спадщину не маю? Що мені робити із заповітом?
Відповідь:
Спадкування відбувається або за законом або за заповітом. За законом спадкування відбувається тоді, якщо не має заповіту.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Таким чином, тільки мати може вирішити яке майно і кому вона залишить у спадщину. Брат може з тим не погоджуватися. Його думка для заповіту значення не має.
Зараз із заповітом нічого робити не потрібно. У разі смерті матері, Вам треба буде подати заповіт у нотаріальну контору за місцем проживання матері, разом із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті матері.
Наступила зима і знову почалися перебої з електроенергією. Ламаються прилади, лампочка таке світло дає, що не реально нічого ні читати, ні робити. Чи можу я вплинути на цю ситуацію. Що можу зробити? Дякую.
Відповідь:
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про електроенергетику”,
яка визначає, що енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недопущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією). У разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі на користування електричною енергією, енергопостачальник несе відповідальність у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості такої електроенергії. Енергопостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку. Ст. 25. Закону України “Про електроенергетику”, відповідно до якої споживачі електричної енергії мають право на: ... отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами; відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством. Зверніться з заявою до обласного управління енергетики щодо частого виключення електроенергії та низької напруги в мережі та поставте два запитання: 1.перевірити чи отримуєте електричну енергію відповідно до якісних характеристик визначених державними стандартами. 2.у разі виявлення невідповідності якісних параметрів електричної енергії, яку Ви отримуєте, укладеному договору та невідповідність їх держаним стандартам, та просіть провести відповідний перерахунок оплат за електроенергію та компенсувати збитки у розмірах передбачених законодавством.
Пошта орендує у сільської ради дві кімнати. Договір оренди укладено умовно на 1 грн. Чи має право сільсь рада на компенсацію комунальних послуг, якими користується пошта (світло, тепло, вода)? Якщо так, то як це оформити?
Відповідь:
у п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 4 жовтня 1995 р.
«Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», зазначено «До плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов’язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно". Згідно з листом заступника голови Фонду державного майна України С. Глушко № 10-16-721 від 22 січня 1999 р. «Щодо витрат на утримання орендованого майна»:
«Склад витрат підприємств житлового господарства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 22 червня 1998 р., стосується житлових приміщень і враховується при розрахунку квартирної плати. Нормативного акта, який би визначав склад витрат на утримання нежилих приміщень, на цей час немає.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності (зокрема для нерухомого майна), визначаються органами місцевого самоврядування. В такій методиці потрібно передбачити пункт щодо компенсації орендарем витрат на утримання орендованого майна.
У разі, коли органи місцевого самоврядування не розробили своєї методики для розрахунку плати за оренду комунального майна, можна використовувати методику розрахунку та порядок використання плати за оренду державного майна, затверджену постановою Кабміном № 786 від 4 жовтня 1995 р., якщо відповідне рішення про використання цієї методики прийме комунальний власник. До того ж орендар компенсує лише ті реальні витрати орендодавця, які стосуються орендованого приміщення.» У п. 11 „Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» вказується: «витрати на утримання орендованого майна, зданого одночасно кільком підприємствам, організаціям, розподіляються ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині – пропорційно розміру займаної загальної площі». Таким чином, ви маєте право вирахувати пропорційно до займаної площі вартість комунальних послуг отриманих поштою та виставити їй відповідний рахунок для компенсації їх.
Добрий день! Підскажіть, будь-ласка, чи можу я усиновити 29 річного сина моєї дружини. Мені 67 років. Дружині 53. Одружені ми 7 років. Маю власного сина.
Відповідь:
Відповідно до ст. 101 Кодексу про шлюб і сім'ю,
Усиновлення (удочеріння) є оформлене спеціальним юридичним актом прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки. Отже, Ви не зможете усиновити сина Вашої дружини, оскільки усиновлення повнолітньої особи не передбачено чинним законодавством.
Добрий день. Я працюю у сільській раді. До нас дуже часто приходять перевіряючі, зокрема, ОБЕЗ, та просять оригінали документів. Складають протоколи про їх вилучення. Чи мають вони на це право?
ВІдповідь:
Державна служба боротьби з економічною злочинністю є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС.
Підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, ередбаченими законами України "Про міліцію" , "Про оперативно-розшукову діяльність" , Кримінально-процесуальним кодексом . Відповідно до п. 5 ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу боротьби з економічною злочинністю Зокрема, за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право:
3) вилучати необхідні матеріали про кредитні та фінансові операції, матеріальні цінності, кошти, а також сировину і продукцію в установленому законодавством порядку; опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей і товарно-матеріальних цінностей; Мають право, але з дотриманням законодавства, яке встановлює певну роцедуру такого вилучення та розрізняє вилучення оригіналів документів та їх копій. Зокрема, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: 4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу суду - витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку; Відповідно до Статті 11 Закону України «Про міліію» Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:
9) проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства; 25) за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду - в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі;
Відповідно до статті 178 КПК України виїмка проводиться у випадках, коли є точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці.
Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого.
Виїмка матеріальних носіїв секретної інформації та/або документів, що містять банківську таємницю, проводиться тільки за вмотивованою постановою судді і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.
Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи, а також виїмка документа виконавчого провадження проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу. Стаття 186 КПК України Вилучення предметів і документів при обшуку або виїмці можуть бути вилучені лише предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Предмети і документи, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до справи. Всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред'явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і документи повинні бути на місці обшуку або виїмки упаковані і опечатані. Копії вилучених документів за клопотанням власника, а також інших осіб, які за законодавством мають право користуватися цими документами, можуть бути надані слідчим під час вилучення документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів цих осіб (за їх згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів органів, що проводять вилучення, та засвідчуються підписом слідчого і завіряються печаткою. У разі неможливості виготовлення копій вилучених документів або встановлення їх власника під час вилучення слідчий вносить до протоколу слідчої дії запис про клопотання щодо надання копій документів і в десятиденний строк з дня вилучення документів надає відповідним особам їх копії або виносить вмотивовану постанову про відмову у видачі копій документів, яка може бути оскаржена прокурору або до суду.
Стаття 188. Протокол обшуку і виїмки
Про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках з додержанням правил статті 85 цього Кодексу. В протоколі зазначаються: підстави для обшуку або виїмки; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук або виїмку; особа, у якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого і результати обшуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений. В протокол обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні. Таким чином, слід запам»ятати наступне: 1) працівники ОБЕЗу мають право отримувати на письмовий запит відомості, необхідні у справах про злочини. Отже, у запиті повинно бути посилання на наявний у провадженні ОБЕЗ злочин 2) витребовувати і вилучати оригінали працівники ОБЕЗ мають право тільки за рішенням суду. 3) вивчати документи і знімати з них копії працівники ОБЕЗ мають право тільки в рамках роведення перевірки.
Чи існує взірець договору оренди комунального майна? Розмість будь-ласка взірець договору оренди комунального майна?
Відповідь:
Добрий день, якщо ви маєте наувазі типовий договір оренди комунального майна, то такого не має. Надаємо ТИПОВИЙ ДОГОВІР
оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності
Місто ________________ N _________ ______________________________ (число, місяць, рік - словами)
Ми, що нижче підписалися, __________________________________, (повна назва Орендодавця)
ідентифікаційний код ЄДРПОУ ____________________, місцезнаходження якого: ___________________________________________________________ (адреса) (далі - Орендодавець) в особі _________________________, що мешкає (посада, прізвище, ім'я та по батькові) __________________________________________________________________ (адреса)
та діє на підставі _______________________________, з одного боку, (назва документа, N наказу) та ______________________________________________________________, (повна назва особи Орендаря)
ідентифікаційний код ЄДРПОУ ____________________, місцезнаходження якого: ___________________________________________________________ (адреса) (далі - Орендар) в особі ______________________________, що мешкає (посада, прізвище, ім'я та по батькові) __________________________________________________________________ (адреса) та діє на підставі _______________________________, з іншого боку, (статут, довіреність тощо)
уклали цей Договір про наведене нижче:
1. Предмет Договору
1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно __________________________________________________________________ (повна назва) (далі - Майно) площею ________________ кв.м, розміщене за адресою: __________________________________________, на ___________________ поверсі(ах) _______________________ (будинку, приміщення, будівлі) _________________________________________, що перебуває на балансі _______________________________________ (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку / актом оцінки на "____"______________ 200__ р. і становить за незалежною оцінкою / залишковою вартістю ____________________________ грн. Акт оцінки складається у випадках, визначених чинною Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 N 629 (зі змінами) (далі - Методика оцінки), а саме тоді, коли для розрахунку орендної плати не вимагається незалежна оцінка об'єкта.
1.2. Майно передається в оренду з метою _____________________
1.3. Стан Майна на момент укладення договору (потребує / не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту) визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.
2. Умови передачі орендованого майна Орендарю
2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передавання Майна.
2.2. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
2.3. Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку / в акті оцінки, складеному за Методикою оцінки.
2.4. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.
3. Орендна плата
3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди - ________ 200__ р. _________ грн. (місяць) У разі, якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди (при відсутності інформації про індекс інфляції), цей пункт викладається в такій редакції: "3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - ____________ 200__ р. _______ грн. (місяць) Орендна плата за перший місяць оренди - ____________ 200__ р. (місяць) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за ________________________________________". (місяці, роки)
3.2. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
3.3. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
3.4. У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
3.5. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні ____ % до ____ % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
3.7. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі _____________________________ облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
3.8. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі _________________ % від суми
заборгованості.
3.9. Зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та Балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.
3.10. Зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць (_______________ останні місяці) (два-три) оренди.
3.11. У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
4. Використання амортизаційних відрахувань і відновлення орендованого Майна
4.1. Передбачені законодавством амортизаційні відрахування на орендоване Майно нараховуються його Балансоутримувачем і використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів. У разі оренди будівель і споруд цей пункт викладається у такій редакції: "4.1. Передбачені законодавством амортизаційні відрахування на орендоване Майно нараховуються Орендарем і в першочерговому порядку використовуються ним на повне відновлення орендованих основних фондів".
4.2. Поліпшення орендованого Майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави.
4.3. Відновлення орендованого Майна здійснюється орендарем відповідно до пунктів 5.5, 5.8, 6.4 цього Договору.
4.4. Для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 N 1523 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 за N 1123/12997.
5. Обов'язки Орендаря
Орендар зобов'язується:
5.1. Використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.
У разі оренди будівлі або споруди:
5.2. За актом приймання-передавання прийняти орендовану будівлю (споруду) на свій баланс на період оренди.
5.3. Протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим Договором. Завдаток стягується до державного бюджету і Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього Договору. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і Балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення Договору за згодою Сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені Договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (див. п. 3.9 цього Договору).
5.4. Своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
5.5. Забезпечувати збереження орендованого Майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати Майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
5.6. Забезпечити Орендодавцю і Балансоутримувачу доступ на об'єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеному цим Договором.
5.7. У разі виникнення загрози або настання надзвичайних ситуацій, пов'язаних з природною стихією: ураган, землетрус, великий снігопад, ожеледиця тощо, надавати своїх працівників для їх попередження та ліквідації наслідків.
5.8. Своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого Майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого Майна і не тягне за собою зобов'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо Орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого Майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень. У разі, якщо об'єкт оренди підлягав екологічному аудиту і у звіті про екологічний аудит вказується на певні невідповідності вимогам законодавства і висуваються певні вимоги або надаються рекомендації, до Договору включається пункт 5.9 такого змісту: "5.9. Протягом _______________ здійснити заходи щодо усунення (період) невідповідностей вимогам чинного законодавства, виявлених екологічним аудитом, відповідно до рекомендацій (вимог), наданих у звіті про екологічний аудит".
5.10. Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку / актом оцінки на користь _________________________________________________________________, (Орендодавця (для передачі Балансоутримувачу) або Орендаря)
який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди Майно було застрахованим.
5.11. Щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
5.12. У разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному Орендодавцем, орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.
5.13. Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.
5.14. Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.
5.15. У разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, юридичної адреси повідомляти про це Орендодавця у тижневий строк.
5.16. Здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього Договору (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів.
6. Права Орендаря
Орендар має право:
6.1. Використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору. У разі оренди групи інвентарних об'єктів до Договору за згодою Сторін може бути включений пункт 6.2 такого змісту: "6.2. За згодою Орендодавця продавати, обмінювати, позичати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого Майна, за умови, що це не порушує інших положень цього Договору. Матеріальні цінності і кошти, отримані від цих операцій, є власністю Орендодавця і використовуються у порядку, визначеному чинним законодавством".
6.3. За згодою Орендодавця здавати майно в суборенду. Суборендну плату в розмірі, що не перевищує орендної плати за об'єкт суборенди, отримує Орендар, а решта суборендної плати спрямовується до державного бюджету.
6.4. За згодою Орендодавця проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого Майна, що зумовлює підвищення його вартості.
6.6. Самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого Майна, створювати спеціальні фонди (розвитку виробництва, соціально-культурних заходів тощо).
7. Обов'язки Орендодавця
Орендодавець зобов'язується:
7.1. Передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором, а в разі оренди нерухомого Майна на строк не менше ніж три роки - після державної реєстрації Договору.
7.2. Не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим Майном на умовах цього Договору.
7.3. У випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності цього Договору переукласти цей Договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати Орендарем.
7.4. У разі здійснення Орендарем невід'ємних поліпшень орендованого Майна орендодавець зобов'язаний здійснювати контроль за здійсненням таких поліпшень. Договір може містити або не містити зобов'язання Орендодавця щодо відшкодування поліпшень Майна.
7.5. Відшкодувати Орендарю у разі приватизації орендованого Майна вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого Майна, за наявності згоди Орендодавця на такі поліпшення в межах збільшення вартості орендованого Майна в результаті таких поліпшень.
8. Права Орендодавця
Орендодавець має право:
8.1. Контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання Майна, переданого в оренду за цим Договором.
8.2. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого Майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.
8.3. Здійснювати контроль за станом Майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.
9. Відповідальність і вирішення спорів за Договором
9.1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
9.2. Орендодавець не відповідає за зобов'язаннями Орендаря. Орендар не відповідає за зобов'язаннями Орендодавця, якщо інше не передбачено цим Договором. Орендар відповідає за своїми зобов'язаннями і за зобов'язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном. Стягнення за цими зобов'язаннями не може бути звернене на орендоване державне Майно.
9.3. Спори, які виникають за цим Договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
10. Строк чинності, умови зміни та припинення Договору
10.1. Цей Договір укладено строком на _____________, що діє з "___"_____________ 200__ р. до "___"_____________ 20__ р. включно.
10.2. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
10.3. Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою Стороною.
10.4. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
10.5. Реорганізація Орендодавця або перехід права власності на орендоване Майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього Договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого Майна Орендарем.
10.6. Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна Орендарем; загибелі орендованого Майна; достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду; банкрутства Орендаря; ліквідації Орендаря - юридичної особи; у разі смерті Орендаря (якщо Орендарем є фізична особа).
10.7. У разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого Майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід'ємне поліпшення - власністю Орендодавця.
10.8. Вартість невід'ємних поліпшень орендованого Майна, здійснених Орендарем за згодою Орендодавця, компенсується Орендодавцем після припинення (розірвання) Договору оренди або не підлягає компенсації.
10.9. У разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем ___________________________________. (Орендодавцю або Балансоутримувачу) У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
10.10. Майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
10.11. Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі ___________ за користування Майном за час прострочення.
10.12. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.
10.13. Цей Договір укладено в 4 (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по два для Орендодавця й Орендаря.
Додатки до цього Договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються: розрахунок орендної плати; звіт про оцінку / акт оцінки Майна, що передається в оренду; акт приймання-передавання орендованого Майна; витяг з Державного реєстру правочинів про державну реєстрацію Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк, не менший ніж три роки).
Добрий день, підскажіть, будь ласка. Пройшли вибори. Мене не обрали депутатом сільської ради. Автоматично мене звільнили з посади секретаря ради. До обрання мене депутатом був зареєстрований суб"єктом підприємницької діяльності, відповідно після обрання знявся з реєстраії. Знаю, що маю право на шість середніх заробітніх плат, бо не маю куди повертатися на роботу. А мені кажуть, що тим, хто на виборну посаду став з ПП не має права на цю виплату.Допоможіть?
Відповідь:
Стаття 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад":
1. У разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.
З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.
2. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, рганізації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його овноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.
3. Депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду. 4. Час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді.
Як бачимо закон чітко визначає за яких умов колишній секретар ради не має права на шестимісячний оклад у разі звільнення. Серед цих підстав є не можливість повернутися на попереднє місце роботи. Знявшись з реєстрації Ви припинили своє місце де новий реєстраційроботи. Реєструватися заново ПП це ваше право, а не обовязок.Отже, маєте право на отримання шестимісячного окладу.
Добрий день, підскажіть, будь ласка, який порядок прийняття на роботу нового заступника сільського голови. Чи треба провести конкурс на заміщення вакантної посади? Чи треба збільшувати штатний розпис?
Шалений темп життя сучасної людини, іноді – конфлікти, які виникають внаслідок певних непорозумінь чи різних точок зору, стають гальмівною ланкою в русі уперед і можуть надовго позбавити людину душевного комфорту. У сьогоднішній статті хочемо розповісти про певну альтернативу судовим справам, вихід із глухого кута, в який потрапила особа внаслідок конфлікту (у сім’ї, на роботі, між сусідами, юридичними особами) – медіацію. Медіація набула великої популярності в Америці та країнах Європи, в Україні вона теж існує, але, на жаль, про неї знає дуже мало осіб. Медіація є одним із найбільш ефективних способів вирішення суперечок (конфліктів) між фізичними чи юридичними особами. Під час медіації учасники суперечки знаходять вирішення їхньої проблеми, спосіб усунути непорозуміння. Як відбувається сам процес вирішення непорозумінь і яка участь у ньому медіаторів, тобто неупереджених координаторів діалогу? Медіатори керують ходом медіаційного процесу, допомагають зрозуміти сторонам одне одного, а також формулюють основну проблему, допомагають у формуванні пропозицій сторін та укладання кінцевої угоди між сторонами.
Як ми уже зазначали, медіатори є неупередженими, не приймають сторону жодної особи, вони є об'єктивними, а також дотримуються онфіденційності.
Якщо медіація не принесла бажаного результату (це трапляється тоді, коли закон не допускає іншого способу вирішення питання), ви не втрачаєте права вирішити суперечку, звернувшись у суд. Переваги медіації над іншими процесами полягає в тому, що: * ви економите час (посередництво, як правило, займає менше часу, ніж судове вирішення конфлікту); * економите гроші (судовий процес коштуватиме вам великих грошових витрат); * рішення, яке приймуть сторонни, влаштує обох, отже: а) його легко виконати, оскільки воно відповідає інтересам обох сторін; б) ніхто не буде його оскаржувати на тій підстав, що його інтереси не взяли до уваги; в) досягнувши згоди, можна юридично закріпити права сторін (за необхідності); * після проведення медіації сторони, як правило, залишаються друзями або підтримують доброзичливі стосунки; * ви з'ясовуєте багато питань, на які давно намагались дати відповідь; * якщо ви все-таки вирішите звертатися до суду, анте переваги, адже сторонам уже чітко відомі інтереси та мотиви одне одного, що прискорить судовий розгляд справи. Отже, медіація це унікальна можливість вирішити проблему (конфліктну ситуацію) в спокійній та доброзичливій атмосфері та в спосіб, найбільш сприйнятний для обох сторін. Найперше медіатори дають можливість сторонам розповісти про ситуацію, що склалась. Обовязковою умовою таких розповідей є те, що сторони не мають права перебивати один одного. Сторонам видаються папір та ручка, і пропонується занотовувати по ходу розповіді всі свої зауваження та питання. В жодному разі не можна перебивати один одного, ображати та оцінювати сказане протилежною стороною. Роль медіатора допомогти сторонам комуні кувати між собою та досягти згоди, яку оформити рішенням. Медіаторам важливо, щоб сторони на процесі почували себе зручно. Були переконані в тому, що медіатор не буде займати нічиєї позиції і буде неупередженим, оскільки не зацікавлений в конкретних рішеннях чи способах розв'язання конфлікту, окрім того, як вирішать і розв'яжуть його сторони. Медіація – це приватна зустріч, яку медіатор не буде обговорювати з кимось іншим, крім сторін. Медіатор гарантує конфіденційність кожної зустрічі. Умови конфіденційності можна обговорити. Сторони мають право запропонувати свої умови, наприклад, знищити всі записи, зроблені під час зустрічі медіаторами тощо. Кожен медіатор встановлює свої правила процесу, які, на його погляд, сприяють швидкому та ефективному завершенню. Наприклад, медіатор просить людей говорити по-черзі, не перебивати одне одного, занотовувати зауваження чи запитання на папері під час розповіді однієї зі сторін. Медіатор просить сторони ставитися одна до одної з повагою. Звичайно, у кожного своє розуміння поняття поваги, але якщо хтось зі сторін відчуває, що його образили, то необхідно сказати про це медіатору. Можуть бути й інші правила. Такі, як: не звинувачувати, наполегливо працювати над вирішенням проблеми тощо. Але – що найважливіше – медіатор ці правила затверджує зі сторонами та попереджає, що якщо ці правила порушать, він перерве процес. Для того, щоби медіація була ефективною, сторони повинні хотіти вирішити питання. Медіатор уточнює у сторін, чи можуть вони самостійно приймати рішення, чи для цього їм потрібні інші особи (чоловік, дружина, співвласник, юрист тощо). Сторони разом із медіатором самостійно встановлюють час, який зручний для всіх, період тривалості медіації. Чого не зробить жоден суд. Після того, як сторони почули опис конфлікту одне одного, з'ясували, що вони сприймають однаково, а що в їхніх поглядах не збігається, починається етап пошуку вирішення конфлікту. На цьому етапі роль медіатора полягає в тому, щоб записувати всі ідеї, висловлені сторонами, й контролювати, щоби сторони не оцінювали їх відразу як хорошу чи погану. Після того, як усі ідеї запишуть, сторони разом обговорюють кожну із ідей, шукаючи плюси й мінуси. Сторони повинні знайти рішення, яке підійте обом. Таке рішення може сформуватися іноді завдяки поєднанню кількох ідей. Медіатор повинен перевірити, чи таке рішення реальне і чи можна його виконати. Якщо компромісу вдається досягнути, укладають угоду, яку підписують обидві сторони. Якщо ж конфлікт не вичерпано, сторонам пропонують заповнити анкету та вказати, чим саме їм допомогла медіація, чи будуть вони надалі спілкуватися для пошуку рішення.
Історична довідка З давніх часів для врегулювання конфліктів застосовували медіацію. Ще фінікійці вдавался до цього способу усунути проблему, вирішуючи конфлікти в морській торгівлі. Японія та Китай і сьогодні застосовують медіацію (примирення сторін завдяки діалогу) частіше, ніж ідуть у суд. У Греції теж існував досягали компромісу, задіюючи посередників. Кодекс Юстиніана визнавав медіацію. Медіація в сьогоднішньому вигляді почала розвиватися в середині 20 століття, в країнах англо-саксонського права – в США, Австралії, Великобританії, після чого поширилась Європою. Спершу медіацію використовували в сімейних суперечках. Пізніше медіація набула популярності як спосіб вирішення сусідських конфліфктів, а також складних комерційних та публічних суперечок. В Київській Русі завдяки медіаторам (священникам) хотіли вирішити та припинити міжусобні війни князів. В Російській імперії до революції активно застосовували медіацію в комерційних судах. Пізніше її було заборонено як політично некоректну. Сьогодні в Україні, у Львівській області на базі Сокільницької сільської ради Пустомитівського району діє безкоштовний пілотний проект по запровадженню медіації. Термін проекту – один рік. Мета – провести десять медіацій. Прочитати 3 лекції. Провести один тренінг. Просимо усіх читачів, яких зацікавила стаття, для отримання інформації звертатися за номером: 227-06-45, 0980385900, 0965422410 або адресою вул. Січових Стрільців, 1 с. Сокільники Пустомитівський район (приміщення сільської ради) sofiya.shutiak@gmail.com, makowezkam@gmail.com
